Я народився і провів все життя в Києві. Люблю моє місто, і лише перебування в шпиталі в лютому 2022 року завадило взяти до рук автомата, і піти його захищати. Офіційно, на жаль, до ЗСУ вже не брали через вік…
Середню освіту отримав у 115-й школі Києва. Дотепер пам’ятаю ПІБ всіх вчителів, і, якби мав здібності художника, намалював би їх портрети. Цікаві були особистості!
Alma mater – університет імені Тараса Шевченка. Спочатку – кібернетика (прикладна математика), потім мехмат (аеромеханіка). Там же здобув військову спеціальність – інженер АСУ радіотехнічних військ ППО. Тоді АСУ називалася «Воздух-1М».
Армію теж згадую, як один із найкращих і найцікавіших періодів в житті. Був у Краматорську, на КП корпусу ППО. Поряд – аеродром з винищувачами Су-15 ТМ. Дотепер важко сприймаю повідомлення про обстріли цього тихого і спокійного міста…
Довго працював в різних установах АН УРСР: інститутах математики, фізики, механіки, газу, в НДІ гідроприладів. По роботі неодноразово відвідував АНТК О.К. Антонова, інші оборонні підприємства в Україні та тодішній РСФСР. В «глибинці» РФ тоді до українців ставилися дуже прихильно, а от «москвичів» відверто не любили…
Все життя активно вчив мови: англійську, німецьку, польську, японську, чеську. Це дуже стало в пригоді, коли після розпаду СРСР пішов у журналістику: у 90-х роках був редактором журналу «Військо України» - центрального органу МО, пізніше – кореспондентом іноземного відділу. Багато працював в Східній Європі – саме тоді розпочалося переозброєння «новобранців НАТО»: Польщі, Чехії, Словаччини і Угорщини. Зустрічатися довелося із провідними політиками, військовими, виробниками зброї і бойової техніки. Реально були золоті часи: не ти шукав джерела інформації, а навпаки – тебе тягнули на всі виставки і презентації, бо конкуренція між зброярськими концернами була просто шалена, і всі потребували реклами в медіа! Зустрічатися довелося із провідними політиками, військовими, конструкторами і виробниками зброї та бойової техніки. Відвідування чисельних військово-технічних виставок, показів авіатехніки, демпольотів давало змогу безпосередньо спілкуватися з виробниками, пілотами та конструкторами (а також обговорити з конкурентами та фахівцями реальні характеристик зразків).
В ті ж часи я завжди супроводжував делегації ВПС України на всіх закордонних авіашоу – а тоді, за генерала Антонця, наші авіатори були на піку популярності в Європі! Су-27 з Іваном Черненком за штурвалом, «Українські соколи», Ту-22М3 з Полтави неодноразово виступали в Великій Британії, Польщі, Чехії, Словаччині, Румунії, Австрії, Туреччині та інших! В 1998 р. у складі делегації ВПС України брав участь у перельоті до США (на борту Іл-76), де у військових частинах ВПС США мав можливість ознайомитися з ТТХ, кабінами, обладнанням й озброєнням більшості типів бойових літаків.
Нажаль, все добре колись закінчується – десь на початку 2000-х Європа відгородилася від України візовим частоколом. Довелося йти у бізнес: відкрити власне невеличке видавництво «АВІАРЕТРО». Але за часів недоброї пам’яті «кровосісі Азірова» це стало збитковим.
У 2001 р. розробив концепцію створення в Україні авіаційного музею. Цю ініціативу гаряче підтримав тодішній ректор НАУ Віталій Бабак, і виділив під музей територію Навчального аеродрому університету. А створити сучасний культурно-історичний центр фінансово і матеріально допоміг Валерій Шмаров – тодішній керівник «Укрспецекспорту». Таким чином я з 2001 р. став провідним науковим співробітником Державного музею авіації (з 2018 року – імені О.К. Антонова), в якому працюю і дотепер.
Набуті знання та досвід роботи в ряді військових архівів дозволили мені у 2010 році захистити кандидатську дисертацію на тему «Авіаційна техніка ленд-лізу 1941-1945 рр. (пам'яткознавчий аспект)». Я є автором десяти книжок, виданих в Україні і Чехії, та понад 250 наукових і науково-популярних публікацій.
Змінюються часи і засоби подання інформаціі, тому вирішив створити блог, де буду розміщувати текстову інформацію, а всі відео мого співробітництва у якості авіаційного експерта на провідних українських та європейських телеканалах, ви зможете подивитись на моєму каналі YouTube.